Заняття корчмаря —
корчмарюва́ння, я, сер.
1. Дійшло до того, що і сам збіднів, навіть не мав чим виплатити право на корчмарювання — Михайло Фінцицький, Таємниця скляної гори, переклад Юрія Шкробинця, 1974.
2. У Галичині корчмарювання було на відкупі у корчмарів, в основному польських євреїв — Богдан Лановик, Зиновій Матисякевич та Роман Матейко, Економічна історія України і світу, 1999.
3. Під виглядом корчмарювання таємно апостольствував, наче якийсь єпископ, богонатхненними ученнями і переконуваннями своїми еллінів і юдеїв приводив до Христової Церкви і грішних до покаяння наставляв — Данило Туптало, Житія Святих, переклад Дарії Сироїд, 2010.
4. Наприкінці XVIII ст. набуває широкого розмаху корчмарювання як одна з ранніх форм постійної торгівлі — Оксана Вигівська, Місце та роль господарської діяльності міщанок у повсякденності міст Волинської губернії наприкінці ХVIII – середині ХІХ ст., 2012.
5. У ХІХ столітті корчми та шинки стали неодмінним атрибутом української та й усієї слов’янської культури. Зараз же феномен шинкарства та корчмарювання є призабутим, сповненим стереотипів та негативних асоціацій — volynonline.com, 19.04.2018.
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна