Ознака дії, властивої себелюбцям або пройнятої себелюбством —
себелю́бно, присл.
1. – Отже, Флоренс, прошу тебе, – сказала вона, – вияви силу волі і не поглиблюй себелюбно горя, що спіткало твого бідолашного батька — Чарлз Діккенс, Домбі і син, переклад Миколи Іванова, 1930.
2. Скоріше, він любив у ній себе самого, і, бачачи, як у її наївних ясних очах зоріє його обожнюваний образ, він охоче милувався ними, себелюбно усміхаючись, як усміхаються жінки до дзеркала, в якому здаються собі ще красивішими — Альфонс Доде, Джек, переклад Віктора Омельченка, 1958.
3. Як це негідно й себелюбно – думати отак про дорогих тобі людей, дорікнув собі подумки Томас Хадсон — Ернест Хемінгуей, Острови в океані, переклад Володимира Митрофанова, 1981.
4. А тепер, коли його тіло возз’єднається і його серцем, я не бачу підстав побиватися, це було б надто вже себелюбно, і це кажу я, що любив його, як рідного батька.. — Маргарет Мітчелл, Звіяні вітром, переклад Ростислава Доценка, 1992.
5. Дбаючи насамперед про свого друга, ви досягнете щастя, якого ніколи не зможете досягти, діючи себелюбно — poklik.media, 16.02.2021.
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна